НАРИСИ

Про київського живописця і графіка ...

Володимир Стрельніков

Київський живописець і графік Володимир Стрельніков називає себе «сучасним примітивістом». Байдуже, який зміст вкладає він сам у цей дефінітивний «самовирок», але для нас, глядачів, це – додатковий штрих, «підказний» концепт його реальної творчості – ніби ще один підпис під картинами майстра.

Стрельніков – митець світла, віри та оптимізму. В його роботах немає місця руїні, сльозам і стражданням. Ідилія, спокій, внутрішня рівновага, усмішка і «усвітленість» – виразні визначники його творів, у яких би жанрах не творив митець – пейзажі, портреті, іконописі, фантасмагорії.

Дитинно-«мультфільмове» сонечко над стрункою, гордовитою банею Андріївської церкви, що за «відслоною» скрижанілого віття набуває ще гордовитішої, бадьороокої постави («Вечір»). Видубицький монастир у травневому буйноквітті – наче єднання далекої минувшини, наївним «ірраціумом» церковних бань, ніби замилуваних самою можливістю недоторканно існувати на землі, та сьогодення з його виструнченими алеями та специфічно «геометричною», «категоричною» розсадкою квітів («Весна»).

Детальніше...

Шлях Володимира Стрельнікова

Володимир Стрельніков

Виставка картин «Сучасний примітивіст»
в Українському центрі народної культури
«Музей Івана Гончара»

Коли людина стало захоплюється чимось з молодих років, то це залишається з нею на все подальше життя. Тому що світ юності – це світ мрій, з яких формується світогляд, карбуються доленосні установки та переконання, зокрема, – естетична спрямованість особливого бачення світу. Художній погляд на життя, будь то в широкому, глобальному його розумінні, будь то на життя окремої людини, індивідуума, є, подекуди, рятівним порадником у тій, чи іншій духовній колізії. Хтось тоді поринає у рій слів, починає віршувати, або, коли прокидається у ньому розповідник, пише прозу. А хтось береться за пензель, і дух олійних фарб, яскравих, нетутешніх допомагає йому геть відокремитись від сіроманітності щоденного існування.

Детальніше...